Já se vrátím / Я повернуся (UA) Oksana Hrycenko / Оксана Гриценко

Pamatujete si, jak jste se těšili na léto, abyste konečně mohli jet na dětský tábor u moře? Tam, kde se můžete ponořit do vln, opalovat se na horkém písku a navazovat přátelství na celý život. Každý den jako oslava: bezstarostný smích, soutěže a děsivé příběhy kolem táborového ohně. 

Hrdinové naší hry, teenageři z Chersonska, strávili v táboře „Harmoška“ osm měsíců. Krym, moře, skutečné přátelství – jejich dobrodružství byla naplněna vším, kromě jedné věci: nevěděli, kdy se vrátí domů.

Uvědomovaly si děti, že byly deportovány, že jsou v táboře nelegálně zadržovány, a že jejich domov je okupované území?

V „Harmośce“ se nenáviděná trikolóra nazývala „aquafreshem“, kamery, které sledovaly každý krok, se vypínaly pomocí fotbalového míče, a na zdech se tu a tam objevovaly nápisy „Putin ch*lo“, což přivádělo vedoucí tábora k šílenství.

Naši hrdinové nejsou z těch, kteří by seděli se založenýma rukama. Spojují se, promýšlejí plán útěku, hledají cesty ke svobodě. Společně nacházejí sílu a podporu jeden v druhém, sdílejí sny o návratu domů, o setkání s blízkými.

Představení, ve kterém je dětská naděje silnější než okolnosti, a strašidelné příběhy nejsou ty, které se vyprávějí v noci u táborového ohně. A také představení o tom, že naše ukrajinské děti, které Rusko odvezlo z jihu Ukrajiny, riskují, že se nikdy nestanou „naší budoucností“.

V představení je přítomna postava mluvící rusky.  

Пам’ятаєте, як чекали літа, щоби нарешті поїхати в дитячий табір біля моря? Там, де можна пірнати у хвилі, засмагати на гарячому піску і заводити друзів на все життя. Кожен день – як свято: безтурботний сміх, запальні змагання та моторошні історії навколо вогнища.

Герої нашої вистави, підлітки з Херсонщини, пробули у таборі «Гармошка» вісім місяців. Крим, море, справжня дружба – їхні пригоди були наповнені всім, крім одного: вони не знали, коли повернуться додому.

Чи усвідомлювали діти, що їх депортували, в таборі утримують незаконно, а їхній дім – окупована територія?

У “Гармошці” ненависний триколор називали “аквафрешем”, камери, які слідкували за кожним кроком, вимикали за допомогою футбольного м’яча, а на стінах подекуди з’являлися написи “Путін х*ло”, що доводило до сказу вожату табору.

Наші герої не з тих, хто сидітиме склавши руки. Вони об’єднуються, обдумують план втечі, шукають шляхи до свободи. Разом вони знаходять силу і підтримку один в одному, діляться мріями про повернення додому, про зустріч із рідними.

Вистава, у якій дитяча надія сильніша за обставини, а страшні історії зовсім не ті, які розповідають вночі біля багаття. А ще вистава про те, що наші українські діти, яких росія вивезла з Півдня України, ризикують ніколи не стати “нашим майбутнім”.

У виставі присутній російськомовний персонаж.
Вистава створена за підтримки Українського культурного фонду